Умови доступності Чугуївського професійного ліцею для навчання осіб з особливими освітніми потребами

 

4.Концепція «барьерів» .

      Концепція «бар’єрів на шляху навчання й участі в навчально-виховному процесі» привертає увагу до того, що необхідно зробити, щоб покращити навчання будь-якого учня. Бар’єри можна виявити як в навчальному закладі, так і в місцевій громаді, а також у регіональній або національній політиці.

Бар’єри також виникають при взаємодії учнів зі змістом і методами навчання. Усі ці бар’єри можуть зробити навчальний заклад набагато менш доступним для всіх учнів і зменшити ступінь їх участі в житті закладу. Хоча поняття «особливі освітні потреби» може саме по собі стати бар’єром на шляху розвитку інклюзивних підходів у навчанні,воно все ще залишається частиною культури та освітньої політики в багатьох західноєвропейських країнах, Канаді та США, а також впливає нарізні аспекти практики навчання. Для учнів з «особливими освітніми потребами» ми вважаємо необхідним                

складання спеціальних документів: висновків про «особливі освітні потреби» при визначенні індивідуальних труднощів, при визначенні необхідних додаткових ресурсів тощо.

      На даний момент впровадження нашого проекту виникають бар’єри, для подолання яких необхідні потрібні ресурси:

• Які бар’єри існують на шляху навчання й повноцінної участі кожного учня в житті навчального закладу?

draft

Хто зіштовхується з цими бар’єрами?

• Як можна мінімізувати ці бар’єри?

• Які існують доступні ресурси для підтримки навчання й участі кожного

учня в житті навчального закладу?

• Яким чином можна мобілізувати додаткові ресурси?

      Спрогнозувавши, можна сказати, що в нашому навчальному закладі виникнуть істотні труднощі у навчанні учнів з особливими освітніми потребами, найбільш логічним для надання підтримки таким учням є прийом на роботу додаткових співробітників(асистентів педагогів, індивідуальних помічників, спеціальних педагогів).Надання підтримки окремим учням — лише частина спроб, якіздійснюються навчальним закладом, для того, щоб посилити участь усіх учніву процесі навчання й житті ліцею.

Освітньою політикою нашого ліцею — це і розробка навчальних планів з урахуванням потреб усіх учнів, і розуміння того, що в них можуть бути різні рівні знань, досвід і спосіб життя, а також взаємодопомога учнів. Якщо вся педагогічна діяльність спрямована на посилення участі всіх учнів у навчально-виховному процесі, то потребав індивідуальній підтримці зменшується. Підтримка окремих учнів можетакож призвести до збільшення активного самостійного навчання та покращення викладання для більш широкої групи осіб.

Підтримка — це найважливіша частина педагогічного процесу, і до неї повинні бути залучені всі педагогічні працівники та співробітники навчального закладу.

Важливо координувати підтримку окремих учнів чи групи учнів з розробкою навчальних програм і розвитком персоналу. Проаналізувавши поняття «бар’єри на шляху навчання й повноцінної участі в навчально-виховному процесі» замість «особливих освітніх потреб» — дійшли до висновку, що це частина майбутньої соціальної моделі розуміння інвалідності та труднощів у навчанні в нашому навчальному закладі.

      Так, Конвенція ООН про права інвалідів і Факультативний протоколдо неї, які затверджені 13 грудня 2006 року й ратифіковані Україною16 грудня 2009 року, стала одним з найвизначніших міжнародних документів у сфері захисту прав людей з інвалідністю, що закріпив проголошені Організацією Об’єднаних Націй у Загальній декларації прав людинита в міжнародних пактах про права людини права людей з інвалідністюта конкретизував їх, у тому числі і права дітей-інвалідів. У преамбулідо цього документа зазначено, що «інвалідність — це поняття, якееволюціонує, і що інвалідність є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми, які мають порушення здоров’я, і відносницькими та середовищними бар’єрами, і яка заважає їхній повній та ефективній участів житті суспільства нарівні з іншими», а також що «інваліди продовжують зіштовхуватися з бар’єрами на шляху до їхньої участі в житті суспільства як повноправних членів і з порушенням їхніх прав людини в усіх частинах світу».

Інакше кажучи, інвалідність — це бар’єр на шляху повноцінної участів житті людей з порушеннями здоров’я. Бар’єри виникають у результатівзаємодії хвороби або хронічного захворювання із соціальним оточенням чи дискримінаційними діями, ставленням, культурою, політикою чипрактикою, які проявляються в суспільстві по відношенню до цієї людини. Порушення здоров’я можна визначити як довгострокове обмеженняфізичних, інтелектуальних або сенсорних функцій.

draft

На даному етапі розробки проекту, наш навчальний заклад, може зробити небагато, щоб подолати подібні порушення, проте ми маємо змогу за допомогою комплексу заходів, які ми пропонуємо, значно знизити рівень дискримінації дітей з особливими потребами.

Термін «учні з особливими освітніми потребами» буде нами використовуватися при складанні індивідуальних планів навчання й у наданні тієї інформації, яку навчальні заклади зобов’язані повідомляти у звітах про фінансові витрати на забезпечення «особливих освітніх потреб» своїх учнів.

      Починаючи із 2009 року, в Україні активізувалась діяльність із приведення існуючого законодавства у відповідність з вимогами КонвенціїООН про права інвалідів, в основі якої соціальна (а не медична) модель розуміння інвалідності.

Термін «діти з особливими освітніми потребами» також застосований і в Концепції розвитку інклюзивної освіти, затвердженій Міністерством освіти і науки 1 жовтня 2010 року.

      Для мінімізації бар’єрів у процесі навчання й повноцінної участі всіх учнів у житті навчального закладу ми включаємо мобілізацію ресурсів усередині ліцею, підтримку місцевих громад, соціальних служб, батьків, замовників робітничих кадрів.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *