6.Адаптації та модифікації.

Адаптація змінює характер навчання, не змінюючи зміст або понятій­ну сутність навчального завдання. Педагогічний працівник має здійсни­ти адаптацію (обійти перешкоду), надавши учням допомогу в організації поданні навчального матеріалу та поясненні його змісту. Це допомагає учням зосередитися на виконанні завдання.

Модифікації навчання змінюють характер навчання, змінюючи зміст або понятійну складність навчального завдання. Наприклад, у тематичному блоці, присвяченому екосистемам, передбачено екскурсію до най­ближчої річки з відповідними спостереженнями, польовими записами та письмовим звітом. Однак після детального аналізу педагог з’ясував, що половина його учнів пише дуже повільно, а чверть недостатньо володіє навичками спостереження. Оскільки педагог прагне, щоб заняття моти­вувало учнів, він вирішує модифікувати ту його частину, що пов’язана з веденням польових записів і написанням звітів. Отже, учні матимуть ви­бір: або вести польові записи, або робити замальовки. Окрім цього, пе­дагог попросить майстра чи лаборанта зробити відповідні замальовки. Коли учні повернуться до класу, вони теж матимуть вибір: або написати звіт, заснований на їхніх польових записах, або зробити текстівки та опис малюнків, виконаних помічником педагога.

Для підкріплення і доповнення навчання дітей з особливими потребами ми застосовуємо додаткові заняття і завдання, які можуть бути необхідними, щоб дати учням змогу засвоїти та вивчити на­вчальний матеріал.

Адаптація навчального процесу.

Багато наших педагогів здійснюють адаптацію навчання, вважаючи, що саме та­ка практика і є хорошим навчанням. Наприклад, викладач записує ключові слова крейдою на дошці, зображує ці слова, вивішує на сті­ні графік роботи у класі, щоб допомогти учням організувати свій час, дає їм вербальні підказки під час переходу до іншого виду діяльності тощо. Хоч загальна адаптація навчання може істотно допомогти учням з порушення­ми розвитку брати участь у роботі, їм можуть знадобитися більш індивідуа­лізовані адаптація та модифікації.

Адаптація дає змогу викладачам та майстрам в\н розширювати обсяги методів навчан­ня, враховувати вікові потреби учнів, їхні інтереси та різноманітність. Адаптація також покликана допомогти окремим учням компенсувати їхні фізичні, інтелектуальні або поведінкові відмінності й труднощі. Педагогіч­ні працівники здійснюють адаптацію, щоб надати учням рівні можливості для участі у процесі навчання.

Види адаптацій

Під час вибору того чи іншого виду адаптації, що має сприяти участі учня в навчальному процесі, слід бути обачним. Не слід використовувати адапта­цію, якщо вона не потрібна. Вибір виду адаптації має відбуватися на основі аналізу тих попередніх умов (тобто наявності в учнів певних навичок і вмінь), які необхідні для успішного застосування цього методу навчання.

Існує багато способів, за допомогою яких педагоги можуть здійснюва­ти адаптацію під час навчання. Адаптацію у класі можна організувати в та­ких сферах:

Фізичне середовище — адаптація змінює середовище (побудова пан­дусу, пристосування туалетних приміщень, розширення дверей, зміна освітлення, розташування меблів в аудиторіях тощо).

Навчання — адаптація змінює процес навчання (спосіб повідомлення педагогом матеріалу; спосіб організації занять учнів, що має на меті за­лучення дітей до виконання завдань і сприяння їхньому навчанню). Адап­тація навчального плану: модифікація навчального плану або цілей і за­вдань, прийнятних для конкретного учня; видозміна завдань; визначен­ня змісту, який необхідно засвоїти, тощо.

У навчально-виховному процесі педагогічні працівники аналізують від­повідність вимог навчальної програми та методів, що використовуються на заняттях, актуальним і потенційним можливостям учня. У такий спосіб досягається ефективність організації навчальної діяльності учнів з осо­бливостями психофізичного розвитку.

Вказівки — адаптація змінює процедури, методи та щоденні заняття, що їх використовує педагогічний працівник.

Матеріали — адаптація полягає у пристосуванні навчальних інструмен­тів і матеріалів до індивідуальних потреб учнів (матеріалами можуть бути книги, роздатковий навчальний матеріал, аркуші із завданнями тощо).

Вибір видів адаптації з урахуванням потреб конкретних учнів

Адаптації та модифікації здійснюються з урахуванням конкретних потреб учня, включаючи:

Поведінку. Адаптацію спрямовано на вирішення проблем, що пов’язані з мотивацією та виконанням встановлених правил і вимог до поведінки. Наприклад, учень з порушенням, пов’язаним із дефіцитом уваги, може потребувати більше можливостей для руху. Педагогічний працівник оби­рає адаптацію з урахуванням цієї потреби, надаючи учневі часті перерви.

Організаційні навички. Адаптація допомагає учням зосередити ува­гу на завданні, що виконується. Наприклад, учень, який має труднощі у навчанні, читаючи вголос, губить рядок, який читає. Педагог виконує адаптацію з урахуванням цієї потреби, дозволяючи учневі користуватися лінійкою, яка кладеться під речення, що читає учень. Або ж учневі з пору­шенням зорового сприйняття важко зосередити увагу на робочих арку­шах, які містять багато інформації. Педагог здійснює адаптацію з ураху­ванням цієї потреби, зменшуючи обсяг інформації в робочих аркушах, якщо це необхідно, розділяє сторінку на частини, використовує виділен­ня різних частин на сторінці.

Сенсорні потреби. Адаптація шляхом надання учневі допоміжних за­собів (слуховий апарат, окуляри, техніка для комунікації), устаткування допомоги для того, щоб компенсувати сенсорні порушення. Наприклад учневі з порушенням слуху відводять робоче місце ближче до педаго­гічного працівника, подалі від вентиляторів і шумних місць (наприклад, вікна, дверей тощо). Учня з церебральним паралічем, якому важко го­ворити, вчать користуватися спеціальним електронним пристроєм, який синтезує голос. Його одногрупників також вчать спілкуватися з ним за допомогою даного допоміжного пристрою.

У деяких випадках певні види адаптації задовольняють загальні потре­би учнів з порушеннями розвитку. Наприклад, під час навчання учнів, які мають порушення слуху, важливо уникати ситуацій, коли ви стоїте спи­ною до учня, коли у вас за спиною горить яскраве світло, коли ваш ар­тикуляційний апарат не видно; під час роботи з учнем, який страждає на травматичне ураження мозку з характерним зниженням витривалості та підвищеною втомлюваністю, педагогові, коли це необхідно, слід робити перерви, аби учень відпочив.

Педагогічним працівникам необхідно докласти зусиль, аби залучити батьків та членів родини учня до процесу пошуку ідей стосовно адаптації. Сім’ї учнів з особливостями розвитку часто мають значний досвід здійснен­ня адаптації у себе вдома. Крім участі у створенні індивідуального навчаль­ного плану, члени родини можуть пропонувати свої ідеї упродовж усього навчального року. Наприклад, розпитайте членів сім’ї про всі види адапта­цій, які вони використовують вдома, залучіть їх до обговорення того, яку до­помогу вони можуть надати дитині у процесі вивчення чогось нового. Крім того, коли ви створюєте учневі адаптацію, рекомендується обговорити з батьками, як вони могли б здійснити її вдома.

При застосуванні різних видів адаптації зміст навчання залишається не­змінним, а при застосуванні модифікацій він зазвичай змінюється. В окре­мих випадках використання модифікацій може виявитися необхідним для того, щоб надати конкретному учневі можливість брати участь у заняттях. Модифікації можуть бути виконані шляхом:

Скорочення змісту матеріалу, що його необхідно засвоїти. Учень може брати участь лише в окремих частинах уроку та / або опановувати лише частину змісту навчального матеріалу. Іноді вимоги уроку перевищують можливості учня, однак від нього все ж таки вимагається часткова участь у роботі на уроці. Наприклад, учня з особливостями розумового розви­тку можна попросити прочитати спрощений виклад теми, тоді як його однокласникам необхідно прочитати повністю розділ у підручнику.

Зниження вимог до участі в роботі. Учень може виконувати лише час­тину завдань. У цьому випадку від учня може вимагатися засвоєння всьо­го матеріалу або лише його частини. Наприклад, учня з особливостями фізичного розвитку, які впливають на швидкість його письма, можна по­просити виконати лише 10 пунктів замість 20, як це вимагається від ре­шти учнів у класі.